-
1 послідки
техн. отхо́д -
2 _причини та наслідки
after dinner comes the reckoning as a man sows, so shall he reap as a tree falls, so shall it lie as the call, so the echo every why has a wherefore he who sows the wind reaps the whirlwind nothing comes from nothing there is no smoke without fire you have made your bed, and you must lie on itEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > _причини та наслідки
-
3 едкая щёлочь
їдки́й луг -
4 едкий натр
їдки́й натр -
5 едкая щёлочь
їдки́й луг -
6 едкий натр
їдки́й натр -
7 едкий
їдки/й -
8 whence
1. nджерело; походження; місце виникнення2. adv1) звідки; з якого місця (джерела)2) як, яким чином; з якої причиниfrom whence — звідки; на підставі чого, внаслідок чого
3. conjзвідки; з якого джерелаgo back whence you came from — повертайтеся туди, звідки ви прийшли
* * *I [wens] nджерело, походження; місце або причина появиII [wens] advthe book deals only with the what neglective the whence — в книзі наводяться тільки факти без аналізу їх причин
1) inter з якокого місця, джерелає, звідкиєwhence does he come — є звідки /з яких місць/ вінє; якє, яким чиномє; з якої причиниє
whence comes it that... — є як це вийшло, що... є
2) conj звідки, з якого джерелаtell me whence you come — скажіть мені, звідкиа ви; як, яким чином; з якої причини
3) звідки, якийreturn whence you came — повертайся туди, звідки ти прийшов
4) в сполученнях from whence звідкоєdo you know from whence he comes — є чи знаєте ви, звідки він родом /звідки він приїхавє; на основі чого; внаслідок чого
from whence I conclude that... — на основі цього я роблю висновок, що...
-
9 consequence
n1. наслідок, результат2. висновок3. значення, важливість- grave consequences серйозні наслідки- injurious consequences шкідливі наслідки- legal consequences правові наслідки- logical consequence логічний висновок- transboundary consequences транскордонні наслідки- consequences of an action наслідки дії/ вчинку- consequences of a nuclear war наслідки ядерної війни- matter of consequence справа великої важливості- punitive consequences наслідки, що тягнуть за собою введення санкцій/ примусових заходів- reparative consequences наслідки, що тягнуть за собою відшкодування втрат- to alleviate the consequences нейтралізувати наслідки- to take the consequences of smth. нести відповідальність за наслідки- of great consequence великої важливості, великого значення- it is of little consequence це не має істотного значення- it is of no consequence це неважливо/ неістотно -
10 whence
I [wens] nджерело, походження; місце або причина появиII [wens] advthe book deals only with the what neglective the whence — в книзі наводяться тільки факти без аналізу їх причин
1) inter з якокого місця, джерелає, звідкиєwhence does he come — є звідки /з яких місць/ вінє; якє, яким чиномє; з якої причиниє
whence comes it that... — є як це вийшло, що... є
2) conj звідки, з якого джерелаtell me whence you come — скажіть мені, звідкиа ви; як, яким чином; з якої причини
3) звідки, якийreturn whence you came — повертайся туди, звідки ти прийшов
4) в сполученнях from whence звідкоєdo you know from whence he comes — є чи знаєте ви, звідки він родом /звідки він приїхавє; на основі чого; внаслідок чого
from whence I conclude that... — на основі цього я роблю висновок, що...
-
11 откуда
отколь, -ле1) відкіль, відкіля, відки, звідки, звідкіль, звідкіля, де. -да-то - (з)відкільсь, (з)відкілясь, (з)відкись, десь. Неоткуда. Ниоткуда - нізвідки. Не откуда - не звідки, не звідкіля… -да бы ни было - хоч-би відки, відкіля(б) було. -да ни возьмись - де не взявсь. Чорт знает -да - ка(т)-зна звідки;2) (с какого времени) відколи; (с чего) через що, з чого.* * *нареч.зві́дки, звідкіля́, звідкі́ль, відкіля́, відкі́ль -
12 неоткуда
нрч. нізвідки, нізвідкіль, нізвідкіля, нівідкіль, нівідкіля, нема(є) звідки, нема(є) звідкіль и т. п. [Нізвідки стало правди дізнатися (Грінч.). Нізвідкіль ждати мені запомоги (Крим.). Рятунку сподіватися було нізвідкіль (Ледянко). Нам нізвідкіля сподіватися грошей великих (Основа 1862)].* * *нареч.ні́звідки, нема́є (нема́) зві́дки, ні́звідкіля, ні́звідкіль, ні́відкіля, ні́відкіль, нема́є (нема́) звідкіля́ (звідкі́ль); диал. ні́відки -
13 ниоткуда
нрч. нізвідки, нізвідкіля. [Нізвідки нема рятунку (Коцюб.). Смерть нізвідки не приходить (В. Підмог.)]. «Вести ниоткуда» В. Морриса - «Вісті нізвідки» В. Морріса.* * *ниотко́ле, ниотко́ль нареч. нізві́дки, нізвідкіля́, нізвідкіль, нівідкіля́, нівідкіль; диал. ніві́дки -
14 порядок
порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.* * *1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́всё в поря́дке — ( в исправном виде) все в поря́дку, все як слід; (перен.: благополучно) все гара́зд
для поря́дка — для поря́дку; ( для соблюдения обычая) для годи́ться
наводи́ть, навести́ \порядок — наво́дити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зроби́ти лад
приводи́ть, привести́ в \порядок что — упорядко́вувати, упорядкува́ти що, дава́ти, да́ти лад чому́, дово́дити, дове́сти до ладу́ що; ( убирать) прибира́ти, прибра́ти що
приводи́ть, привести́ себя́ — ( свой туалет)
в \порядок — опоряджа́тися, опоряди́тися
э́то в поря́дке веще́й — це звича́йна (приро́дна, норма́льна) річ, це норма́льно
2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́вапоря́дки — (мн.: общественные отношения) поря́дки, -ків, зви́ча́ї, -чаїв и -ча́їв, постано́ви, -но́в
3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́в поря́дке о́череди — по че́рзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
\порядок дня — поря́док де́нний, поря́док дня
по \порядок дку — за поря́дком, згі́дно з поря́дком; ( по очереди) по черзі, че́ргою, за че́ргою, почерго́во, почере́жно
идти́ свои́м поря́дком — іти́ [собі] свої́м зви́ча́єм (своє́ю че́ргою; диал. свої́м три́бом)
4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́докв спе́шном поря́дке — спі́шно; ( немедленно) нега́йно
5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́дусоображе́ния такти́ческого поря́дка — міркува́ння такти́чного шти́бу, такти́чні міркува́ння
два поря́дка мы́слей — два на́прями думо́к
напряже́ние поря́дка 500 вольт — напру́га бли́зько (ко́ло) 500 вольт
6) воен. поря́док7) биол. поря́док8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́ -
15 effect
I n1. результат, наслідок2. дія, вплив3. здійснення, сповнення, реалізація- adverse effect негативний вплив- beneficial effect благотворний вплив- disastrous effects згубні/ катастрофічні наслідки- far reaching effects далекосяжні наслідки- long lasting effects довготривалі наслідки- radioactive effects радіоактивна дія- salutary effect благотворний вплив- severe effects серйозні наслідки- widespread effects широкі наслідки- to bring effect здійснювати, проводити в життя- to carry effect здійснювати, проводити в життя- to have a binding effect on smbd./ smth. бути обов'язковим для когось/ чогось- to have harmful effect мати згубні наслідки- to have no binding effect on smbd./ smth. не бути обов'язковим для когось/ чогось- to put (in)to effect здійснювати, проводити в життя- to take effect вступити в силу- to yield a reverse effect давати зворотний ефект- effect of scale ефект масштабу- effect of trade ефект торгівліII v1. здійснювати, виконувати; проводити в життя2. заключати, оформляти (угоду тощо)- to effect admission to membership приймати в члени- to effect amendments вводити/ здійснювати поправки- to effect a contract заключати договір- to effect a payment оплачувати -
16 reconnaissance
n1) військ. розвідка, рекогносцируванняaerial reconnaissance — ав. повітряна розвідка, аерофоторозвідка
2) дослідження, розвідування3) геол. попередня (початкова) розвідка4) зондування, промацуванняreconnaissance agency — військ. орган розвідки
reconnaissance intelligence — розвідувальні дані; дані розвідки
reconnaissance officer — військ. офіцер (начальник) розвідки
reconnaissance party — військ. розвідувальна група
reconnaissance report — військ. розвідувальне донесення
reconnaissance satellite — розвідувальний супутник; супутник-розвідник
* * *n1) вiйcьк. розвідка, рекогносцировкаreconnaissance intelligence — дані розвідки; розвідувальні дані
reconnaissance in strength /in force/ — розвідка боєм
2) cпeц. розвідка; дослідження; гeoл. попередня або первісна розвідка3) зондування -
17 whencesoever
-
18 where
1. nмісце (пригоди)the wheres and whens are important — важливо, де і коли це сталося
2. adv1) де2) звідки, з якого джерела3) на якому етапі, де4) куди5) у якому становищі6) як, яким чином, у якому відношенні3. conj1) де; з якого джерелаhe knows where they are — він знає, де вони
2) кудиI know where he has gone — я знаю, куди він пішов
3) туди, де; там, де; куди б неI am where I should be — я там, де повинен бути
* * *I n; сл.II advthe where and how of the accident — місце та обставини випадку;
1) inter деє; в якому місцієwhere does he come from — є звідкіля вінє; кудиє
where are you going — є куди ви йдетє; на якій стадіїє
where are you in your work — є скільки ви вже зробилиє; в якому положенніє
where should I be if I followed your advice — є що б зі мною було, якби би я послухався вашої порадиє; якє, яким чиномє, в якому відношенніє
2) rel де, якийthe place where I am sitting — місце, на якому я сиджу; те місце, де
within about twenty paces of where we were sitting — приблизно в двадцяти кроках від того місця, де ми сиділи; (і) там
we came home, where we had dinner — ми прийшли додому, вдома пообідали
where in thunder /the dickens, the devil, the deuce, the hell, the blazes/... — cл. де /куди/, в дідька... є
where is the good of... — є до чого... є, навіщо... є
III conjwhere can be the harm in going there — є що поганого в тому, якщо ми туди підемоє
1) вводить підрядне речення місця; ( там) деwe found him just where he had said he would be — ми ознайшли його саме там, де він обіцяв бути
I am where I should be — я там, де повинен бути
I don't know where to begin — я не знаю, с чого почати; ( туди) куди; ( туди) де
go where you please — йдіть куди хочете; куди б не
you'll find good roads where you go around here — куди б ви тут не поїхали, скрізь гарні дороги
2) вводить речення з протиставленням або допустовим значенням; тоді як; оскількиwhere she was fascinated by people he showed here only amusement — вона захоплювалась людьми, тоді як його вони тільки забавляли
-
19 недоедки
недоїдки (-ків), (огрызки) недогризки, недокуски, (ед.) недоїдок (-дка), недогризок (-зка), недокусок (-ска); (от сена, соломы) з'їди, переїди (-дів), переїдки (-ків). [Недоїдки багатої жертви, що не вспіли пожерти боги (Васильч.). Недогризок з огірка (Н. Громада)].* * *недо́їдки, -ків -
20 осадок
осад (-ду), опад, гуща, фус, буза, (грязный) вибруд, (от золы) визол, (илистый) мулавина. Атмосферный, -рический -док - опад, (обычно во мн. ч.) -ные, -кие -дки - опади (атмосферичні). -док (на душе) - осад.* * *1) хим. о́сад, -у, оса́док, -дка2) перен. оса́док3)оса́дки — мн. метеор. о́пади, -дів
4)оса́дки — мн. геол. оса́дки, -ків
См. также в других словарях:
Медвёдки (Волоколамский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Медведки (значения). Деревня Медвёдки Страна РоссияРоссия … Википедия
нізвідки — прислівник немає звідки незмінювана словникова одиниця нізвідки прислівник з жодного місця незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дополнительный вал лебёдки вращательного бурения — промежуточный вал лебёдки роторного бурения — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы промежуточный вал лебёдки роторного бурения EN jack shaft … Справочник технического переводчика
зави́дки — завидки; завидки берут … Русское словесное ударение
нівідки — I н івідки присл., діал. Ні/відкіля. II нів ідки присл., діал. Нівідкіля/ … Український тлумачний словник
нізвідки — I н ізвідки присл. Немає такого місця (де можна було б щось узяти, дістати і т. ін.). II нізв ідки присл. Ні з якого місця, ні з якого боку … Український тлумачний словник
Винегрет из картофеля и селёдки — Тип блюда: Категория: Рецепт приготовления: В текущей категории (Слоеные салаты): | | | | | | | | | | | | | … Энциклопедия кулинарных рецептов
зае́дки — заедки, док … Русское словесное ударение
объе́дки — объедки, ов; ед. объедок, дка … Русское словесное ударение
после́дки — последки, ов … Русское словесное ударение
полселёдки — сущ., кол во синонимов: 1 • полселедки (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов